Авторка статті: Біна Рєпніна
© Ця стаття захищена Законом «Про авторське право».
Будь-яке передрукування та посилання на матеріали статті можливі лише за погодженням з її авторкою.
Невеликий екскурс в історію світової науки як вступ.
Російський учений Дмитро Іванович Менделєєв, прокинувшись одного чудового ранку 1869 року, раптово усвідомив, що вночі отримав у своє розпорядження один із фундаментальних законів природи — періодичний закон хімічних елементів. Як саме це з ним сталося — залишилося однією з оповитих мороком таємниць, бо навіть якщо Менделєєв і розповів комусь, що насправді відбулося з ним тієї ночі, його довірена особа забрала цю таємницю з собою в могилу, так само, як і сам Дмитро Іванович. Проте, факт залишається фактом: Велика Періодична система елементів Д. І. Менделєєва не могла бути відкрита наукою кінця ХІХ століття, оскільки на той момент для цього бракувало даних і об’єктивних досліджень.
Наступного ранку, після того, як щось сталося (а для власного заспокоєння люди кажуть, що Менделєєву щось наснилося), Менделєєв розкреслив таблицю з комірками й розмістив у них відомі на той час хімічні елементи. Зробив він це поза логікою свого часу. І що найважливіше, він і сам не міг пояснити, чому саме так, а не інакше.
Його формула лукавила, стверджуючи, що «властивості елементів перебувають у періодичній залежності від їх атомної ваги», адже лише значно пізніше фізик Мозлі пояснив, що насправді властивості елементів перебувають у періодичній залежності від заряду ядра, рівного номеру в Періодичній таблиці. Тож ми вже 157 років користуємося знанням, яке невідомо звідки з’явилося, і не комплексуємо. Щоправда, про його джерело намагаємося не замислюватися.
У 1989 році на Заході невеликим тиражем була видана книга автора з дивним ім’ям Ра Уру Ху.
Деякі читачі були настільки вражені цією книгою, що почали шукати можливості зустрітися з її автором. Оскільки Ра Уру Ху тоді мешкав на острові Ібіці в Середземному морі, вони почали з’їжджатися туди. Так почали проводитися перші семінари з системи Дизайну Людини, як Ра Уру Ху назвав це знання.
Ра Уру Ху розповідав людям, які стали його першими слухачами, що вісім днів на початку січня 1987 року розділили його життя на дві частини — до січня 1987 року і після. Він говорив, що інформація з книги, яка привела їх до нього на Ібіцу, не була здобута ним ані через навчання, ані через роздуми і не є плодом осяяння геніального розуму. Це знання виникло в ньому в результаті одкровення.
Одкровення Ра, що розпочалося 3 січня 1987 року, було містичним і водночас шоковим переживанням.
Щось, що Ра називає голосом, насильно вторглося в його свідомість і протягом восьми днів передавало цій людській істоті інформацію про будову Всесвіту, закони механіки світу та механіку людини як складової цього світу.
Щось, що Ра називає голосом, обрало Ра як посланця для передачі людям знання, яке дозволяє їм співналаштуватися з механікою навколишнього світу й пробудитися у своїй ролі учасників містерії життя.
У 1990 році Ра переїжджає до США, де протягом п’яти років читає семінари й навчає своїх учнів, які стають першими аналітиками системи Дизайну Людини. За цей час інформація про нове знання поширюється. Ра починають запрошувати з лекціями й курсами до Англії, Німеччини, Італії, Австрії… Він працює як одержимий, перелітаючи з країни в країну з лекціями й одночасно проводячи Читання для бажаючих.
За десять років Ра Уру Ху дав понад шість тисяч Базових Читань і провів неймовірну кількість курсів, тренінгів і лекцій. Його запрошують до ЮНЕСКО прочитати цикл лекцій про Дизайн Людини перед групою фізиків. Дизайном Людини зацікавлюються наукові лабораторії Америки та Австрії, які запрошують його до співпраці. Одна з них провела різноманітні дослідження в галузі математичного аналізу.
Одним із результатів став висновок, що ймовірність створення людиною або групою людей логічної системи «Дизайн Людини» — 1 із 32 000 000 000.
На сьогодні багато речей, що складають основу Дизайну, поки що не підтверджені наукою. У цьому сенсі Дизайн Людини, за словами Ра Уру Ху, випереджає наш рівень наукового пізнання світу щонайменше на 150 років.
Досі факт відкриття японцями маси нейтрино радше бентежить фізиків, ніж допомагає у пошуках єдиної теорії поля…
Досі питання природи гравітації залишається в межах гіпотетичних розробок, і, по суті, вчені перебувають у глухому куті…
Досі наука не дає відповіді на питання, що було до того, як не було нічого…
Досі медицина не може пояснити величезну кількість феноменів людського життя, і питання «чи є в людини душа і що це таке» все ще не має жодної наукової відповіді…
Список безкінечний.
Відповіді на всі ці запитання існують у системі «Дизайн Людини». Вони базуються на інформації, яку Ра отримав від голосу, і розвинені ним у логічну систему, що на сьогодні являє собою синтез таких наукових і езотеричних систем, як біологія, генетика, фізика, астрологія, І-Цзин, Зоар.
***
Система «Дизайн Людини» базується на таких положеннях:
- знанні про те, що нейтрино має масу, становить до 80% маси Всесвіту й є інформуючим (програмуючим) полем для будь-яких об’єктів Всесвіту
- існуванні Магнітного Монополя, гіпотетично передбаченого Полем Діраком у 20-х роках ХХ століття, який здатен «пов’язати» у нашому розумінні Всесвіту закони, що діють для галактик, і закони, що діють для світу частинок
- існуванні Кристалів Свідомості (Кристалів Дизайну та Кристалів Особистості) — фізично існуючих об’єктів, утримання яких в одній фізичній формі створює квантум, який ми називаємо життям
- знанні про те, що Кристал Дизайну пов’язаний із Магнітним Монополем, проєктує й веде по геометрії життя тіло людської істоти, тоді як Кристал Особистості в людях представляє потенціал саморефлектуючої свідомості.
***
Для тих, хто відчуває, що в цій системі щось є, існує лише одна можливість пересвідчитися в істинності цього знання — перевірити його на собі експериментальним шляхом. Тобто поставити експеримент на власному житті, застосовуючи практичні поради, які система Дизайну Людини дає людям, поділяючи їх на генетичні Типи та описуючи закони механіки людських істот.
Якщо в результаті експерименту виявляється, що життя стає здоровішим і протікає без опору з боку навколишнього середовища (травм, хвороб, трагедій, драм несумісності з людьми на роботі й у сім’ї), це може слугувати експериментальним підтвердженням істинності практичної сторони цього знання.
На сьогодні в експерименті бере участь певна кількість людей з різних країн. Фундаментальної статистики ще немає, але вже накопичується чимало справді захопливого матеріалу.
Звісно, для експерименту необхідна наявність інформації про себе і свою механіку. Надати компетентний і повний для початку експерименту опис Рейв-карти — це робота професійних аналітиків Дизайну Людини. Така консультація називається Базове Читання.
На сьогодні існує серйозна освітня шестирівнева програма з підготовки аналітиків Дизайну Людини, розрахована на три з половиною роки.
Повертаючись до питання можливості експериментального підтвердження істинності інформації Дизайну Людини, хочеться, з огляду на все вищесказане, зазначити: «Хто не ризикує — той не п’є шампанського» :).
Можна скільки завгодно розмірковувати про це знання з різних сторін, але ці міркування не змінять життя цієї планети з отруєним повітрям, забрудненими ґрунтами й водою, наше життя, у якому слово «геноцид» щодо цілих народів і досі актуальне, слово «війна» й досі актуальне, слово «голод» і досі актуальне…
Знання й філософствування безсилі, якщо (і поки) вони не мають практичного застосування.
Успіхів тим, хто ризикує! На них — уся надія!